LEM
Витаме
«І так бібліотека є, як того хоче Борґес, модель всесьвіту, стараме ся зробити з нєй всесьвіт на міру чловека, а припоминам, же бібліотека на міру чловека то означат тіж бібліотека радісна (...) і так бібліотека, до котрой ся ходит радо і котра поступово перемінят ся в великій простір для вільного часу, як Музей Модерного мистецтва, де мож піти в кіно, перейти ся по огороді, обізрити статуі і зісти повний обід. Знам, же ЮНЕСКО згаджат ся зо мном: «Бібліотека (...) повинна быти легко доступна, а єй ворота отворены для вшыткых членів спільноты, котры свобідні можут з нєй корыстати без огляду на расу, кольор скоры, національніст, вік, стать, віросповіданя, язык, цивільний стан і рівень осьвіты»
Умберто Еко
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Історія
Найстаршы сліды бібліотекарства на Горличчыні сягают 1870 рока. При Товаристві Приятели осьвіти в Горлицях існувала чытальня з 1500 творами. Осьвітню діяльніст в роках 1893-1939 провадил Гурток Товариства Народной Школи. Єдном з важных бібліотек, якы діяли до І війны світовой была Бібліотека Касинового Товариства. Мала она свій осередок в будинку «Сокола» (тепер кіно «Віарус»). В 1925 році повстала Бібліотека Об’єднаня Ремесників и Купци, яка функціонувала під час окупації, а по вызволіню діяла до 1947 рока. В міжвоєнний час існували ищы інчы бібліотекы, м.ін. Бібліотека Жидівскых Жінок, Випожычальня Книжок Юлії Канкоферівны. На території Ґлініка Маріампольского діяли дві бібліотеки: Касина Урядничого и Товариства Університетів Робітничых. Частину книжных засобів тых бібліотек спалили німці, частина опинилася в засобах Міской Публичной Бібліотекы в Горлицях.
Підставом для створіня бібліотеки на терені міста бив Декрет о Бібліотеках и Опіці над Бібліотечнима Засобами з 1946 рока. Ухвалом Державной Ради покликано до існуваня бібліотечни комітети и в силу той ухвали створено в Горлицях 5-особовий Повітовий Бібліотечний Комітет з головом Владиславом Цебульским.
Бібліотека Повітова зачала свою діяльніст од зорганізуваня сітки бібліотек на території повіту. Завдяки помочи національных рад, осьвітньой влады и бібліотечных комітетів, тота акція ишла дос скоро. Урочысте отвертя бібліотек Горличчыны одбыло ся в 1949 році. Сітку 12 пляцівок становило: 1 Бібліотека Повітова, 2 Міскы Бібліотекы, 2 Ґмінны Бібліотекы и 52 Бібліотечны Пункты.
Горлицку Бібліотеку зареєструвано 27 лютого 1948 рока під назвом Міска и Повітова Публична Бібліотека в Горлицях. 4 мая покликано до жытя Повітову Публичну Бібліотеку як окрему пляцівку.
Першого вересня 1948 рока керівником Повітовой Бібліотекы выбрано мгр Станіслава Ґабриеля.
В початковій фазі діяльности бібліотекы (рокы 1945-1948) ишли роботы скєруваны на удосконаліня доступу до книжковых засобів. Прислужыли ся товдиль першы бібліотекаре: Вільгельміна Стахнік, мгр Марія Мушиньска, мгр Станіслав Ґабриель, Марія Войтасєвич.
В 1955 році дишло до обєднаня обох горлицких бібліотек и з того часу діє єдна Повітова и Міска Публична Бібліотека в Горлицях.
В 1973 році з огляду на утвориня ґмін як адміністрацийных одиниць зашла необхідніст змінити назви и характер бібліотек. До існуваня покликано Бібліотекы Ґмінны и Дочірны. Пляцівок било товдиль 35, якы ділили ся за таком схемом: 1 Повітова и Міска Публична Бібліотека в Горлицях, 1 Бібліотека Міста и Ґміни в Бічу, 11 Ґмінных Бібліотек и 20 Дочірных Бібліотек, а тіж 50 Бібліотечных Пунктів. З 1 червня 1975 рока в результаті впроваджыня адміністрацийной реформы горлицка пляцівка приняла назву - Міська Публична Бібліотека.
Першого червня 1999 рока горлицкій бібліотеці, як єдній з першых в Малопольскім воєводстві присвоєно функцію повітовой бібліотекы.
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Контакт
Телефон: (+48) (18) 352 19 62
Факс: (+48) (18) 354 07 74
Адрес e-mail: bibliotekagorlice@interia.pl
